10 березня — день пам’яті Тараса Шевченка — людини, яка стала символом боротьби, правди й свободи для українського народу.
У 1861 році зупинилося серце поета, художника і мислителя, але його слово продовжило жити. Шевченко не просто писав вірші — він говорив про біль поневоленого народу, про несправедливість і про мрію українців жити вільно на своїй землі. Його творчість стала голосом тих, кого намагалися змусити мовчати.
Його життя було непростим: кріпацтво, заслання, заборона писати й малювати. Та навіть у найтяжчі часи він не зрадив своїх переконань і продовжував говорити правду. Саме тому його слово пережило імперії, війни й століття. Сьогодні рядки з «Кобзаря» звучать особливо сильно, нагадуючи, що боротьба за свободу, гідність і незалежність — це шлях, яким українці йдуть поколіннями.Э (Захід підготували вчителі філологи Вовканець Г.В. та Грин М.Ю.)
